Цікаво
Технологія вирощування озимої пшениці:
Озима пшениця в нас займає одне з лідируючих місць за посівними площами. І, незважаючи на невдалі роки чи несприятливі погодні умови, площі ці продовжують щороку зростати. Так, під урожай 2019 року озимою пшеницею в Україні засіяно 6,45 млн га, що на 2,8% більше аналогічного показника минулого року. Зростають площі і під органічною пшеницею: під органічні зернові вже відведено 197 тис. га і, можливо, надалі ця цифра буде також збільшуватися.
А тому, питання оптимальної технології вирощування пшениці залишається актуальним для багатьох аграріїв з усієї країни.
Посіви озимої пшениці
Немає універсального рецепту, як взяти і виростити гарну пшеницю в будь-яких умовах – це знають всі. Але існують певні оптимуми для різних зон. Аграрії намагаються їх дотримуватись, але ж… Рекомендації часто дають дуже суперечливі. Тож поговоримо про наукові рекомендації та практичний досвід.
Сівба: терміни, норми, умови
Норма висіву – змінна величина, що залежить від цілої низки факторів: сорт, якість насіннєвого матеріалу, густота продуктивного стеблостою, місцевість, термін висіву, якість насіннєвого ложа. На жаль, у більшості випадків аграрії беруть до уваги лише очікувану густоту стеблостою та погодні умови, тоді як варто враховувати усі чинники.
Орієнтовно науковці надають такі рекомендації: за сприятливих умов сівби (оптимальні терміни, гарні ґрунтові умови, наявність вологи) близько 3-3,5 млн насінин/га, за середніх умов – 4–4,5 млн/га, за несприятливих 5–5,5 млн/га. Ці цифри краще брати як базову норму для розрахунку під конкретне поле та конкретні умови господарства.
Схема розрахунку оптимальної норми висіву залежно від вказаних факторів
Базова норма висіву, що береться до розрахунку
4 млн насінин/га
400 насінин/м2
Висока якість насіння
-300 тис.
-30
Низька якість насіння
+300 тис.
+30
Ранні терміни сівби
-200 тис.
-20
Оптимальні терміни сівби
Норма не змінюється
Норма не змінюється
Пізні терміни сівби
+200 тис.
+20
Гарна передпосівна підготовка ґрунту
Норма не змінюється
Норма не змінюється
Передпосівна підготовка середньої якості
+100 тис.
+10
Підготовка ґрунту низької якості
+200 тис.
+20
Норма кущення 1,4-1,6
Норма не змінюється
Норма не змінюється
Норма кущення більше 1,6
-200 тис.
-20
Норма кущення менше 1,4
+200 тис.
+20
Насіннєве ложе рихле, вологе, безструктурне
+200 тис.
+20
Насіннєве ложе частково рихле, вологе
+100 тис.
+10
Насіннєве ложе крупногрудкове, рихле, вологе
+300 тис.
+30
Насіннєве ложе рихле, сухе, безструктурне
+400 тис.
+40
Насіннєве ложе частково рихле, сухе
+300 тис.
+30
Насіннєве ложе крупногрудкове, рихле, сухе
+500 тис.
+50
Відсоток вимерзання рослин (за даними попередніх років) більше 15
+300 тис.
+30
Відсоток вимерзання рослин менше 10
-200 тис.
-20
Густота продуктивного стеблостою, на кожні 100 стебел на 1 м2 понад норму висіву
+200 тис.
+20
Терміни сівби до 10 днів пізніше від оптимальних
+200 тис.
+20
Терміни сівби до 20 днів пізніше від оптимальних
+300 тис.
+30
Терміни сівби понад 20 днів пізніше від оптимальних
+500 тис.
+50
Також слід врахувати рекомендації до конкретного сорту й, обчислюючи оптимальну норму висіву, виходити з того, що краще сіяти з меншою початковою густотою.
Сівба озимої пшениці
Ну і, звісно, слід врахувати кінцеву заплановану густоту стояння рослин та, відповідно, заплановану урожайність культури.
Терміни сівби зазвичай визнаються за ґрунтово-кліматичними умовами, місцем озимої пшениці у сівозміні господарства, наявністю та продуктивністю техніки. Найчастіше агроном господарства вираховує терміни сівби на конкретному полі як компроміс між оптимальними рекомендованими строками та умовами самого господарства.
Рекомендовані терміни сівби озимої пшениці для регіонів
Регіон
Дата
Рівненська область
Рівненська область 15-25 вересня
Львівська область
10-25 вересня
Тернопільська, Хмельницька, Волинська, Вінницька області
5-20 вересня
Київська, Чернігівська, Черкаська області
5-15 вересня
Сумська, Харківська, Полтавська області
25 серпня-10 вересня
Кіровоградська область
5-20 вересня
Дніпропетровська, Запорізька області
5-25 вересня
Херсонська, Одеська, Миколаївська області
10-25 вересня
Ці рекомендації науковці розробляли з урахуванням найбільш вірогідного терміну настання осіннього вегетаційного спокою для озимої пшениці. Проте рекомендовані «календарні» терміни можна брати до уваги лише як базову основу для розрахунків, оскільки, по-перше, поступова зміна кліматичних умов спонукає аграріїв зсувати терміни висіву на 5-10, а то і більше, днів раніше. А по-друге, усі практики одностайно вважають, що дивитися потрібно не у підручник і не у календар, а на наявність вологи та температуру повітря.
У південних регіонах, де літні посухи практично постійне явище, сіяти слід раніше, щоб рослини могли максимально використати зимово-весняні опади та не страждати від дефіциту вологи під час наливу зерна. Якщо ж брати до уваги температурні режими, то фахівці твердять, що найкращим терміном сівби стане період, коли середньодобова температура повітря становить 14-17°С.
Надто рання сівба – це ризик ураження посівів хворобами та шкідниками, оскільки сходи з'являються тоді, коли більшість збудників кореневих хвороб та шкідників ще досить активні. Крім того, переростання рослин може призвести до їхньої низької зимостійкості. Пізня сівба призведе до входження пшениці у зиму з недостатньо розвиненою кореневою системою, з недостатнім запасом поживних речовин (рослини просто не встигнуть накопичити потрібну кількість. Обираючи між «двома лихами», практики все ж схиляються на бік більш ранньої сівби, якщо вже в оптимальні строки сіяти не вдасться. Сучасні інтенсивні сорти та додатковий фунгіцидно-інсектицидний захист (як варіант – просто якісне фунгіцидно-інсектицидне протруювання із застосуванням щонайменше 2 фунгіцидних діючих речовин) дають змогу частково нівелювати ризики.
Визначення густоти стояння рослин
Ці рекомендації науковці розробляли з урахуванням найбільш вірогідного терміну настання осіннього вегетаційного спокою для озимої пшениці. Проте рекомендовані «календарні» терміни можна брати до уваги лише як базову основу для розрахунків, оскільки, по-перше, поступова зміна кліматичних умов спонукає аграріїв зсувати терміни висіву на 5-10, а то і більше, днів раніше. А по-друге, усі практики одностайно вважають, що дивитися потрібно не у підручник і не у календар, а на наявність вологи та температуру повітря.
У південних регіонах, де літні посухи практично постійне явище, сіяти слід раніше, щоб рослини могли максимально використати зимово-весняні опади та не страждати від дефіциту вологи під час наливу зерна. Якщо ж брати до уваги температурні режими, то фахівці твердять, що найкращим терміном сівби стане період, коли середньодобова температура повітря становить 14-17°С.
Надто рання сівба — це ризик ураження посівів хворобами та шкідниками, оскільки сходи з'являються тоді, коли більшість збудників кореневих хвороб та шкідників ще досить активні. Крім того, переростання рослин може призвести до їхньої низької зимостійкості. Пізня сівба призведе до входження пшениці у зиму з недостатньо розвиненою кореневою системою, з недостатнім запасом поживних речовин (рослини просто не встигнуть накопичити потрібну кількість. Обираючи між «двома лихами», практики все ж схиляються на бік більш ранньої сівби, якщо вже в оптимальні строки сіяти не вдасться. Сучасні інтенсивні сорти та додатковий фунгіцидно-інсектицидний захист (як варіант — просто якісне фунгіцидно-інсектицидне протруювання із застосуванням щонайменше 2 фунгіцидних діючих речовин) дають змогу частково нівелювати ризики.
Час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) є дуже важливим етапом у житті озимої пшениці, який відіграє значну роль при формуванні високопродуктивних посівів. Після відновлення вегетації рослини відростають і продовжують кущитися, цей період триває протягом майже місяця — до виходу у трубку. Слабко розвинені посіви за рахунок бокових пагонів збільшують густоту стеблостою, продовжується формування вегетативних органів та кореневої системи. Навесні визначаються також розміри і структура майбутнього колоса.
Сходи озимої пшениці
При надто ранньому або надто пізньому відновленні вегетації у рослин спостерігається істотне відхилення від оптимальних темпів росту і розвитку, інтенсивності фотосинтетичної діяльності, стійкості до вилягання, структури, якості і величини врожаю. Рослини за раннього і пізнього пробудження отримують різні початкові дози сонячної енергії. Радіаційний режим визначає теплові умови розвитку рослин озимої пшениці. В період раннього відновлення весняної вегетації інтенсивність синьо-фіолетових променів сонячного спектру досить низька, а в період пізнього відновлення вегетації вона підвищується і переважає над інтенсивністю червоних променів.
Відновлення весняної вегетації озимих: чи потрібна рослинам допомога?
Враховуючи важливий вплив ЧВВВ на подальшу вегетацію озимої пшениці та на кількість і якість майбутнього урожаю, слід переглядати норми внесення мінеральних добрив, особливо для проведення весняних підживлень, залежно від умов зими та весни. Науковці на основі останніх досліджень радять у випадку раннього та надраннього відновлення вегетації зменшувати кількість внесеного азоту в підживленні (до 30% від рекомендованих норм). При пізньому відновленні весняної вегетації, навпаки, слід збільшувати (на 20-40% від розрахункової згідно з нормативами) дозу весняних підживлень.
Рослина озимої пшениці
Тривалість зимового спокою рослин можна частково коригувати термінами сівби. Також варто врахувати роль попередника: по непарових попередниках зазвичай спостерігається раннє відростання рослин.
Високий та якісний врожай озимої пшениці прямо залежить від збалансованих норм внесення NPK та мікроелементів. Причому найскладніше, як одностайно вважають і науковці, і виробники, забезпечити рослинам оптимальне азотне живлення.
Азотне живлення
Якщо внести восени під основний обробіток ґрунту невелику кількість азоту, вже до початку наливу зерна рослини пшениці відчуватимуть його гострий дефіцит, адже більша частина піде на формування вегетативної маси, а певна кількість промиється ще восени та ранньої весни. Вносити ж високі норми азотних добрив з осені також недоцільно, оскільки виникає значний ризик різкого зниження зимостійкості, переростання рослин і погіршення фітосанітарного стану посівів. Значна частина внесеного азоту вимивається у глибші шари осінньо-весняними опадами, через що ефективність живлення погіршується.
Тому для повного забезпечення рослин азотом впродовж усієї вегетації в умовах Лісостепу та Полісся потрібно використовувати повільно розчинні добрива, або ж вносити їх роздрібно в декілька прийомів. Оскільки практично всі азотні добрива легкорозчинні, зазвичай невелику частину їх вносять восени, а решту використовують під час весняно-літніх підживлень у фазах найбільшої потреби для росту і розвитку рослин.
Посіви озимої пшениці
А от для спекотного півдня України рекомендації дещо інші: на важких глинистих і суглинистих ґрунтах в умовах недостатньої кількості опадів вимивання азоту за межі кореневмісного шару ґрунту майже не відбувається. Азот може переміщуватися у глибші шари, але не безповоротно. Із висхідними водами нітратний азот піднімається у верхній шар ґрунту і використовується рослинами. Тому в умовах Степу важливе значення має осіннє внесення азоту, яке за даними багатьох дослідників є більш ефективним, ніж весняне, особливо пізньовесняне. Але у випадку, коли з осені добрива не вносилися, ранньовесняне внесення азоту на вологий ґрунт сприяє збільшенню густоти стебел, особливо на зріджених чи недостатньо розвинутих посівах.
Планувати азотне живлення, втім, як і будь-яке інше живлення рослин, найкраще на основі даних ґрунтової діагностики. Вміст елементів живлення у ґрунті може істотно відрізнятися навіть у межах одного поля, тож спланувати оптимальну систему живлення можна лише з огляду на реальний вміст елементів у ґрунті.
Споживання азоту рослинами озимої пшениці залежно від фаз розвитку
ВВСН
Фаза розвитку
Частка від загальної потреби в азоті, %
До 19
Проростання та сходи
8
29
Кущення
28
30-49
Вихід у трубку
36
50-69
Колосіння та цвітіння
2
Від 70
Налив зерна
16
Конкретні терміни дробного внесення азотних добрив залежатимуть від стану посівів, попередників та ґрунтово-кліматичних умов. Також, обираючи терміни, потрібно орієнтуватися і на мету внесення.
Можливі терміни та мета внесення азотних добрив частинами
Терміни внесення залежно від фази розвитку
Мета внесення у цей період
Умови внесення
ВВСН 0-12, перша доза
Поповнення ґрунтових запасів азоту та стимулювання кущення
На легких ґрунтах, за достатньої насиченості сівозміни бобовими та раннього початку вегетації рослин. У цій фазі доцільно вносити двічі по 25-30 кг/га азоту, або ж одноразово 30-40 кг/га
ВВСН 12-28, друга доза
Стимулювання утворення продуктивних стебел та зачатків колосків
На легких ґрунтах, за достатньої насиченості сівозміни бобовими та раннього початку вегетації рослин. У цій фазі доцільно вносити двічі по 25-30 кг/га азоту, або ж одноразово 30-40 кг/га
ВВСН 29-30, перша доза
Зменшення редукції квіток, вирівнювання ґрунтових відмінностей
Підживлення не варто проводити при пізньому відновленні вегетації, поганій стиглості ґрунту, високій вологості. До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами
ВВСН 32, друга доза
Зменшення редукції квіток, стимулювання фертильності
Підживлення не варто проводити при пізньому відновленні вегетації, поганій стиглості ґрунту, високій вологості. До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами
ВВСН 37, третя доза
Зменшення редукції квіток, стимулювання фертильності
Підживлення не варто проводити при пізньому відновленні вегетації, поганій стиглості ґрунту, високій вологості. До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами
ВВСН 37-49
Сприяння фертильності
За ранньої літньої посухи
ВВСН 39-51
Підвищення маси 1000 зерен
За нормальних умов росту. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість
Листкове внесення карбаміду можна проводити практично при всіх обприскуваннях фунгіцидами та інсектицидами. У фазі виходу в трубку часто спостерігається нестача вологи, що обмежує засвоєння елементів живлення з ґрунту. За таких умов листкове підживлення забезпечує значний ефект. У суху погоду цей агрозахід доцільний у фазі колосіння для кращого виповнення зерна і підвищення вмісту білку.
Фосфор та калій необхідні рослинам озимої пшениці на всіх фазах росту і на всіх типах ґрунтів. Значна частина фосфору засвоюється уже в період проростання насіння. Нестача його в цей час не компенсується посиленням фосфорного живлення на пізніших фазах розвитку, тому фосфорні добрива, основна кількість яких випускається у вигляді малорозчинних форм, рекомендується вносити під основний обробіток ґрунту.
Низька температура ґрунту (<10°C) спричиняє нестачу фосфору для рослин навіть за високого вмісту його в ґрунті. За нестачі вологи засвоєння фосфору з ґрунту ускладнюється. Фосфор має властивість рухатися від старих до молодих органів у рослині і використовуватися повторно (процес реутилізації). Фосфорні добрива потрібно заробляти на глибину 10–20 см, оскільки він малорухомий у ґрунті і не вимивається в глибші шари.
Калій пшениця засвоює з ґрунту від проростання до цвітіння, а найбільш інтенсивно у фазах виходу в трубку і колосіння. Максимальна кількість калію накопичується в рослинах озимої пшениці у період цвітіння.
Повна норма калійних добрив вноситься разом із фосфорними під основний обробіток ґрунту, щоб перемішати добриво на глибину орного шару ґрунту. Ефективність фосфору та калію значно зменшується на кислих ґрунтах.
Внесення комплексних добрив, у тому числі локальне внесення, може стати оптимальним рішенням для економії коштів та забезпечення рослини необхідними макроелементами. За рекомендаціями Миронівського інституту пшениці, кращим співвідношенням елементів живлення N:P:K є 1,5:1:1. Співвідношення 2,0:1:1 фахівці рекомендують для регіонів Західної України.
Інші елементи живлення
Для формування 5 т/га врожаю озимої пшениці, крім основних елементів живлення, потрібно ще 25 кг кальцію, 20 кг магнію, 15-17 кг сірки, 1,3-1,4 кг заліза, 0,4 кг марганцю, 0,3 кг цинку, 43-45 г міді, 25 г бору, 3,5 г молібдену. Найбільшу потребу озима пшениця має в таких елементах, як мідь, марганець, цинк. Аналіз показує, що достатньої кількості елементів живлення в легкодоступній формі у ґрунті майже не буває, тому для одержання високого врожаю під озиму пшеницю необхідно вносити комплексні мікродобрива.
