ЯК ЗАРОБИТИ ДО 500 ДОЛАРІВ З ГЕКТАРА НА ВУГЛЕЦЕВИХ КРЕДИТАХ
Вуглецевий кредит — це не зовсім гроші. Тобто гроші, але, можна сказати, для України поки що теоретичні. Втім, найімовірніше, уже в найближчі роки вуглецеві кредити в Україні можна буде монетизувати й отримувати надбавки до вартості експортованої продукції та/або конкурентні переваги при її реалізації.
Що таке вуглецевий кредит
Словники визначають поняття «вуглецевий кредит», як сертифікат на підтвердження того, що уряд країни або компанія заплатили за видалення з навколишнього середовища певної кількості вуглекислого газу. Це загальний термін, який позначає величину скорочення або компенсації викидів парникових газів, зазвичай рівну тонні двоокису вуглецю.
Інакше кажучи, сьогодні власник такого сертифіката має право на викид однієї метричної тонни CO2 або ж еквівалентної кількості іншого парникового газу. При цьому даний сертифікат можна продавати на міжнародному ринку за його поточною ціною.
Валюта без кольору і запаху
Власники сертифікатів можуть викидати дозволену кількість речовин або ж продавати свою квоту, скорочуючи викиди внаслідок модернізації виробництва. Оскільки подібні проєкти генерують кредити, цей підхід використовується для фінансування схем між торговими партнерами в усьому світі.
Є також компанії, які продають вуглецеві кредити клієнтам, зацікавленим у досягненні вуглецевої нейтральності у своїй діяльності на добровільній основі. Квоти можна купувати в інвестиційного фонду або компанії, яка об’єднала кредити окремих проєктів. Покупці й продавці також можуть використовувати біржову платформу для торгівлі вуглецевими кредитами, механізми якої схожі з принципами роботи фондової біржі.
Концепція вуглецевих кредитів була визначена в Кіотському протоколі. Блага мета торгівлі квотами, програму якої ввів Європейський Союз у 2005 році, полягає в тому, щоб у кінцевому підсумку уповільнити глобальне потепління. Структура цього нестатичного ринку продовжує оновлюватися. У 2015 році понад 190 країн підписали Паризьку угоду, яка також встановлює стандарти викидів і дозволяє торгувати квотами на них.
Європейська система торгівлі викидами (EU ETS) позиціонується, як наріжний камінь політики Європейського Союзу у боротьбі зі зміною клімату і його ключовим інструментом для рентабельного скорочення викидів парникових газів. Це найбільший вуглецевий ринок у світі. В цілому ж глобальний ринок вуглецевих кредитів оцінюється в близько $215 млрд.
Торговельна схема ETS, як інструмент декарбонізації економіки, передбачена і в угоді про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. Своєю чергою, наш уряд закликає український бізнес до формування власних стратегій у цьому напрямку. На думку уряду, декарбонізація та пріоритети щодо зеленої трансформації повинні відкривати найбільшу кількість можливостей для залучення додаткового фінансування на відповідні заходи.
Україна в процесі зеленого діалогу (Green Deal) з ЄС буде концентруватись на питаннях залучення ресурсів для зеленої трансформації у рамках великого європейського інвестиційного плану.
Ключові профільні асоціації, союзи та спілки агросектору країни приходять до консолідації позицій агробізнесу в питаннях нової кліматичної політики. Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) запропонувала напрями подальшої співпраці з аграрними асоціаціями та стратегію створення системи моніторингу, звітності й верифікації викидів парникових газів у сільському господарстві.
Дмитро Васильєв, голова комітету Сталого розвитку та Європейського зеленого курсу UBTA, розказав про урядове рішення в рамках оновленного в 2021 році Національно визначеного внеску (НВВ2), згідно з яким Україна до 2030 року має зменшити викиди парникових газів на 28% у порівнянні з 1990 р. Він також зазначив, що, цим документом оцінено потребу в інвестиціях для декарбонізації («зеленого» переходу) галузей економіки на рівні €102 млрд до 2030 р. й значна частка цих інвестицій має бути виділена для агросектору.
До боротьби з кліматичними змінами підключаються великі корпорації. Зокрема компанія Nestlé в Україні разом зі своїми постачальниками буде змінювати процес виробництва харчових продуктів. Перехід від інтенсивного господарства до використання регенеративних підходів буде впроваджено для захисту природи та підвищення доходів фермерів.
У рамках програми ґрунт спочатку тестують на первинний вміст вуглецю. Ці дані вносять в IT-платформу SkyScout, за допомогою якої згодом відстежується дотримання технології, а також методом моделювання щорічно розраховується обсяг вуглецю, що накопичується. Перший випуск вуглецевої одиниці як цінного паперу та отримання виплати відбуваються вже на третій рік роботи у програмі. На п’ятий рік знову тестують ґрунт, щоб перевірити, скільки вуглецю вдалося накопичити, а також проводиться друга виплата. Фінальне відшкодування за законсервований вуглекислий газ здійснюється за підсумками десятиліття. Одна вуглецева одиниця, як еквівалент 1 т CO2, який не потрапив у атмосферу і залишився в ґрунті коштує $40 і з часом її вартість зростатиме. Загалом за 10 років використання No-Till за допомогою продажу вуглецевих одиниць аграрій може отримати додатково до $500 на кожний гектар землі.
Кредити на «коров’ячому газі»
На частку сільського господарства припадає, за різними оцінками, до 30-35% світового обсягу шкідливих викидів в атмосферу. Останнім часом з'являються досить цікаві проєкти, спрямовані на поліпшення екології, які ще й приносять прибуток.
Так, британо-швейцарська агротехнологічна компанія Mootral розробила гранули на основі часнику і цитрусових, які знижують здатність шлунка корів виробляти метан внаслідок руйнування ферментів. Дослідження показали, що добавляння гранул у раціон ВРХ не тільки скорочує виділення метану до 40%, але й збільшує надої на 3–5 % без негативного впливу на здоров’я тварин або якість молока. Завдяки цьому компанія почала продавати виробникам харчових добавок і мережам швидкого харчування свої перші вуглецеві кредити.
Розвиток вуглецевих кредитів в Україні
Нині в Україні американська компанія Indigo Agriculture спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) вивчає фермерські господарства країни. Своїм завданням компанія називає введення інноваційних методів обробітку ґрунту з метою підвищення стійкості та більш прибуткового виробництва. Серед методів фахівці відзначають чергування культур, скорочення обробітку ґрунту, вирощування покривних культур. Згідно з баченням компанії, це лише деякі кроки, які фермери можуть зробити, щоб повернути вуглець у ґрунт і почати накопичувати кредити з метою їх продажу в майбутньому великим корпораціям. Результати досліджень повинні дати відповідь на питання, чи може стати Україна торговим майданчиком для вуглецевих кредитів.
У рамках проєкту «Розвиток кліматорієнтованого сільського господарства в Україні» компанія обіцяє покриття витрат на перевірку кредитоспроможності, відбір проб ґрунту, а також консультації досвідчених фахівців. Виробникам пропонується «не менше 75 % від ціни продажу кожного кредиту, не менше $15 за кожен проданий підтверджений вуглецевий кредит». При цьому, на думку аналітиків, очікується зростання ціни.
Які є перспективи?
Останнім часом європейська система торгівлі викидами піддається критиці у світлі різкого підвищення цін на вуглецеві квоти. Торік вони виросли майже на 150 % на тлі посилення кліматичної політики, зростання цін на енергоносії і збільшення інтересу з боку інвесторів. Згідно з рекомендацією Потсдамського Інституту досліджень, впровадження більш ефективного моніторингу та комплексного регулювання зараз може запобігти фундаментальним проблемам надалі.
Конкретно в агросекторі проблема полягає не тільки в нестачі фінансування фермерських господарств і поки що не надто впевненого попиту на вуглецеві кредити. Гострою залишається і проблема контролю показників викидів землеробських господарств, ті чи інші системи якого постійно піддаються критиці через відсутність довіри на ринку вуглецевих кредитів.
Ентузіазм вітчизняного аграрія, що керується здебільшого своїми поточними завданнями, вельми стриманий в питанні декарбонізації всього світу. Поліпшення показників ґрунту, безумовно, — справа потрібна. Але як нові технології впливають на врожайність? Як позначаються на кінцевому результаті? Хто конкретно купуватиме квоти? Чи перекриють виплати за вуглецевими кредитами втрати від зниження обсягу продукції? Як здійснюватиметься контроль?
Наскільки ефективним буде розвиток вуглецевих кредитів в Україні — покаже тільки досвід. Потенціал регенеративного землеробства в країні з такою кількістю землі сільськогосподарського призначення переоцінити складно. Проте ініціативи з вуглецевого сільського господарства та схема сертифікації теоретично можуть стати і додатковим джерелом доходу для фермерів, й адміністративно-фінансовим тягарем.
Інфо з https://kurkul.com/spetsproekty/1250-yak-zarobiti-do-500-dolariv-z-gektara-na-vugletsevih-kreditah
Фотогалерея
