ПРИВІТАННЯ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ҐРУНТУ

ПРИВІТАННЯ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ҐРУНТУ

керівника ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Генерального секретаря ГО УТҐА, національного координатора співробітництва України з ГҐП, академіка НААН, професора

Святослава Балюка

Шановні колеги!

Всесвітній День ґрунту (Word Soil Day) відзначається щорічно 5 грудня як спосіб зосередження уваги на важливості охорони і раціонального використання ґрунтів та сталого управління ґрунтовими ресурсами.

У 2022 році святкування Всесвітнього Дня ґрунту проводиться під гаслом «Ґрунти: із чого починається їжа» («Soils: where food begins»).

Вкрай необхідно, щоб і для України святкування цього дня стало важливою подією. Цей день – можливість ще раз привернути увагу суспільства до проблеми ґрунтів.

Україна мас унікальний ґрунтовий покрив – більше 60 % її площі зайнято чорноземними ґрунтами, які за потенціалом родючості й придатністю до вирощування багатьох польових культур не мають собі рівних. Завдяки великому ресурсному потенціалу природної родючості ґрунтів (чорноземів), Україна займає провідні позиції у світовому експорті зернових, соняшнику та інших культур.

Нині у світі прийшло розуміння ролі та значущості ґрунтового покриву, приймаються Хартії, Конвенції, Програми, Стратегії, Плани дій, зростає обізнаність щодо ключової місії ґрунтових ресурсів у забезпеченні продовольчої, екологічної та соціальної безпеки держави.

Низка цьогорічних глобальних заходів була спрямована на утвердження й імплементацію принципів сталого управління ґрунтовими ресурсами як першооснови та фундаменту для гарантування продовольчої безпеки.

Так, Глобальний форум з продовольства та сільського господарства (Global Forum for Food and Agriculture – GFFA 2022), що відбувся 24-28 січня 2022 р. у Берліні, вперше було присвячено питанням здоров'я ґрунтів та їх впливу на продовольчу безпеку й глобальні кліматичні проблеми. Головна тема GFFA 2022 року — «Стале використання землі: продовольча безпека починається з ґрунту», яка є однією з найважливіших проблем глобальної продовольчої ситуації та вимагає співпраці в усьому світі.

За результатами конференції 68 міністрів підписали розгорнуте заключне комюніке — «Стале використання землі: продовольча безпека починається з ґрунту», що є закликом до практичних дій і входить до поточного міжнародного дискурсу щодо світової аграрної політики. Україна є одним із підписантів цього комюніке, що свідчить про те, що вона бере на себе зобов'язання вживати конкретні дії щодо сталого управління ґрунтами для гарантування національної та глобальної продовольчої безпеки, а також для підвищення рівня життя фермерів й адаптації до зміни клімату.

Основна теза Пленарної асамблеї Глобального ґрунтового партнерства, що відбулася 23-25 травня 2022 р. на базі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), як і деяких інших міжнародних документів — продовольча безпека починається з ґрунту, ґрунт — це основа продовольчої безпеки. Глобальний симпозіум про роль ґрунтів у забезпеченні харчовими продуктами Global Symposium on Soils for Nutrition (GSOIL4N), проведений Глобальним ґрунтовим партнерством за підтримки численних міжнародних організацій на базі ФАО з 26 до 29 липня 2022 р. став вагомим кроком у впровадженні Добровільних керівних принципів сталого управління ґрунтом, зокрема в Україні, завдяки об’єктивній оцінці сучасного стану родючості ґрунтів і поширення технологій її підвищення для забезпечення ліпшого харчування людей, тварин і рослин, а також зменшення вмісту шкідливих речовин у ґрунті як способу збереження здорових ґрунтів у світі та безпеки харчових продуктів, у відповідності до Цілей сталого розвитку.

В ході роботи Пленарної асамблеї цього року ми звернулися до її учасників із закликом засудити збройну агресію російської федерації проти України, як грубе порушення Статуту ООН і норм міжнародного права. Проведено презентацію нового глобального цифрового картографічного продукту Глобального ґрунтового партнерства — Глобальної карти розповсюдження чорноземних грунтів GBSmap (Global Black Soil Distribution Map). Вагомий внесок у створення GBSmap зробила робоча група з України (ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського»), яка на волонтерських засадах розробила відповідну національну карту чорноземних ґрунтів України.

Від 24 лютого 2022 року в результаті збройної агресії російської федерації ґрунтові ресурси України зазнають масштабної руйнації, посилення процесів деградації — механічної, хімічної (забруднення), фізичної (переущільнення, знеструктурення), фізико-хімічної, біологічної, засмічення тощо.

Відповідаючи на виклики часу та розуміючи актуальні потреби суспільства щодо оцінки впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив і земельні ресурси України, фактично із перших днів війни, розпочатої рф на території України, вчені наукових установ і ЗВО розпочали відповідні дослідження. Зокрема, ініційовано низку пріоритетних напрямів наукових досліджень, які потребують особливої уваги й виконання: вивчення окремих видів і процесів деградації ґрунтів, спричинених збройною російською агресією, та масштабів деградації ґрунтів, особливо чорноземів; розроблення методичних підходів щодо визначення шкоди та збитків від деградації ґрунтів через збройну агресію; створення засобів науково-методичного та інформаційного забезпечення оцінювання стану і прогнозування зміни якості ґрунтів; удосконалення методичних підходів до локальних моніторингових досліджень ґрунтів із використанням дистанційних методів і ГІС-технологій; агрохімічне забезпечення вирощування сільськогосподарських культур в умовах недостатності ресурсів.

Наукові співробітники ННЦ ІҐА імені О.Н. Соколовського розробили картосхему «Вплив воєнних дій на ґрунтовий покрив України». Було підраховано площі кожного типу ґрунтів, які постраждали внаслідок воєнних дій і в подальшому потребують обстеження і моніторингу. Картосхема є базовою картографічною основою (з можливістю подальшого накопичення інформації) як для наступного виконання відповідної тематики у наукових установах НААН, так і для діяльності спеціальної робочої групи, створеної при Оперативному штабі Державної екологічної інспекції України, до складу якої входять і науковці Інститутів НААН. Згідно з оцінками вчених ННЦ «ІГА імені О. Н. Соколовського» станом на травень 2022 р. площі основних типів ґрунтів, що зазнали найбільшого впливу бойових дій, є такими: чорноземи звичайні – 50,1, дернові та дерново-підзолисті ґрунти – 29,4, чорноземи південні – 16,2, темно-каштанові – 9,6 тис. кв. км. Отже, з огляду на площу, найбільше постраждали саме чорноземи.

Наразі можна констатувати, що росія перетворила українські родючі чорноземи в найбільш забруднені вибухівкою землі у світі. Так, за даними ООН, Україна є однією з найбільш замінованих країн світу, оскільки станом на квітень 2022 р. понад 80 тис. кв. км території потребували очищення від мін і вибухонебезпечних залишків. Станом на жовтень 2022 р. за попередніми оцінками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), близько 170 тис. кв. км забруднено вибухонебезпечними предметами та мінами. Це території, окуповані росіянами, а також ділянки, де перебували ворожі війська і проходять бойові дії. Отже, ці цифри не є остаточними. На розмінування наших земель, за попередніми даними, знадобиться щонайменше 10 років.

З метою широкого привернення уваги світової спільноти до вирішення стратегічних питань охорони ґрунтів і збереження їхньої родючості, які загострилися у зв'язку з воєнними діями, викликаними збройною агресією рф, визначення шкоди та збитків, заподіяних земельному фонду та ґрунтовим ресурсам України та обґрунтування шляхів усунення наслідків бойових дій на землях сільськогосподарського призначення, на базі ННЦ «ІГА імені О. Н. Соколовського», 20 жовтня 2022 р. проведено Міжнародну науковопрактичну конференцію «Сучасний стан ґрунтового покриву України в умовах збройної агресії російської федерації». Захід зареєстровано на Інтерактивній глобальній карті подій ФАО, присвячених Всесвітньому дню ґрунту 2022. У цьому заході взяли участь понад 150 представників, із них понад 20 із різних зарубіжних країн. Основні напрями роботи конференції:

• вплив воєнних дій на земельні та ґрунтові ресурси, агровиробничу діяльність і стан навколишнього природного середовища в Україні;
• оцінювання шкоди та збитків, завданих збройною агресією земельному фонду та ґрунтовим ресурсам;
• напрями ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій в Україні: рекультивація, меліорація, ремедіація та відновлення деградованих ґрунтів;
• визначення перспективних напрямів міжнародної технічної та фінансової підтримки відновлення пошкодженого та знівеченого війною ґрунтового покриву України.

Прийнято Резолюцію конференції і звернення учасників конференції. Згідно з попередніми узагальненими оцінками ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського», загальна сума шкоди та збитків, завданих земельному фонду та ґрунтам України станом на 01.09.2022 р. становить близько 15,0 млрд дол. США. Це попередні й не остаточні масштаби шкоди та збитків, оскільки щодня фахівці Держекоінспекції обстежують нові об’єкти та деокуповані території і фіксують нові злочини.

В умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України є потреба в корегуванні державної земельної політики, удосконаленні нормативноправового забезпечення щодо використання та охорони земель.

Важливо зазначити, що саме в умовах воєнного стану на запит Міністерства аграрної політики та продовольства України науковці Інститутів НААН та ЗВО розробили та надали пропозиції щодо проєкту Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель до 2033 р.

Серед передбачених Програмою шляхів і способів розв’язання проблем у сфері використання та охорони земель, визначено завдання, що стосуються відновлення екологічного стану земель, які постраждали від збройної агресії рф.

Для раціонального використання та охорони земель, відновлення ґрунтів і поліпшення їх родючості, збереження продуктивних, екологічних і соціальних функцій ґрунтового покриву варто реалізувати такі основні заходи:

- проведення суцільного ґрунтового обстеження на деокупованих та небезпечних територіях на оновлених методологічних засадах, гармонізованих із сучасною європейською практикою;

- створення, в кооперації з Європейською ґрунтовою обсерваторією (EUSO), дієвої системи сучасного моніторингу ґрунтового покриву країни для її подальшого інтегрування в систему ґрунтового моніторингу ЄС;

- удосконалення нормативно-правового забезпечення охорони ґрунтів та його гармонізації з європейським ґрунтовим законодавством, зокрема шляхом прийняття: Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості», зокрема щодо вилучення із сільськогосподарського обігу земель, пошкоджених унаслідок воєнних дій; Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель; регіональних програм; програм територіальних громад. Доцільно розробити пропозиції до оновлення Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням та Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди до 2030 року. Вважати пріоритетним напрямом розробку та введення в дію визнаної на міжнародному рівні (ФАО, Європейська комісія) методики визначення розмірів шкоди та збитків, завданих земельному фонду та ґрунтовим ресурсам унаслідок воєнних дій російської федерації; - внесення змін і доповнень до чинної «Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій у період воєнного стану» та «Методики визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації»;

- удосконалення нормативного забезпечення реабілітації пошкоджених земель — розроблення нормативів оптимального співвідношення земельних угідь, якості ґрунтів, деградації земель та ґрунтів, удосконалення нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів, їх гармонізації з нормативами ЄС;

- імпортозаміщення добрив та інших агрохімікатів вітчизняними ресурсами, використання європейських принципів, підходів та практик застосування добрив;

- участь у розробленні проєкту Глобальної міжнародної угоди щодо захисту, збереження та сталого управління чорноземами, реалізація пілотного проєкту рекарбонізації пошкоджених війною чорноземів за участі Міжнародної мережі чорноземних ґрунтів, Глобального ґрунтового партнерства ФАО та Міжнародного інституту чорноземів;

- актуалізація наукових досліджень з відновлення деградованих ґрунтів, зокрема в напрямі вивчення впливу збройної агресії рф на ґрунтовий покрив України; визначення актуального стану здоров’я ґрунтів; удосконалення методики визначення розмірів шкоди та збитків, завданих землям і ґрунтовим ресурсам унаслідок збройної агресії; розроблення та пілотне впровадження технологій реабілітації пошкоджених війною ґрунтів;

- поліпшення кадрового забезпечення, зокрема через відновлення підготовки фахівців ґрунтознавців у ЗВО України та адаптацію наявних освітніх програм шляхом включення до них освітніх компонентів, присвячених сталому управлінню ґрунтовими ресурсами в післявоєнний період з урахуванням міжнародного досвіду подолання наслідків конфліктів і збройних агресій.

Реалізація цих заходів – це наш фронт, наш внесок у Перемогу.

Шановні колеги!

Щиро вітаю вас з Всесвітнім Днем ґрунту!

Бажаю добра і злагоди, щастя і міцного здоров’я, мирного неба, натхнення у вашій нелегкій праці, вагомих здобутків у сфері охорони і раціонального використання ґрунтів.

Наближаємо Перемогу. Слава збройним силам України! Слава Україні! 

З повагою,
Святослав Балюк